Як згасають і опускаються в надра Тартаруса зорі, так згасає і
відроджується рід людський. Однак, Феніксу все важче поставати з попелу. І
причина тому – наша зарозумілість. Хто б що не говорив, проте відтоді, як ми
оперлися на свої дві кінцівки, ми прагнемо піднятися все вище, досягти зірок,
досягти просвітлення, досягти сили, яку поки що не те щоб слабо контролюємо,
слабо розуміємо. Не озібравшись в собі, хочемо стати рівними, проте в
результаті перетворюємось на перешкоду, яку ліньки переступати, тому її
знищують.
До чого це все? Хто би що не говорив про справедливість і рівноправність,
проте в житті все вирішує сила. І чим більше її проявів ти зосереджуєш у своїх
руках, тим більше рівноправності та справедливості можеш принести в життя
інших.
Спершу п’ятий вершник цього не розумів, та вв’язавшись в боротьбу з
фракціями, до нього прийшло усвідомлення незворотності нової пожежі. Пожежі,
яка мала подарувати «людському Феніксу» нове життя.
Іскрою, що розпалила цю пожежу, стала молода дівчина Міа. Як одна дівчина
може стати причиною падіння тисяч світів, запитаєте ви? Все до болю просто.
Коли ти спадкоємиця не тільки трону, але й сили, що безслідно стирає
вищезгадані світи, то мимоволі задумуєшся, чи за спиною не готується чергова
змова. У випадку Міа все відбулося так само неочікувано, як і для жителів
світів, яким її родина неодноразово виносила вирок.
Проте хочу одразу застерегти від хибних висновків. Вироки ці були не
деспотичними примхами, а раціональними рішеннями, що підтримували загальний
баланс сил між фракціями. Навіщо такі складнощі? Сильні світу цього не завжди
бачать межу, або ж вона видається їм дещо далі, ніж би цього хотілось іншим.
Саме тому гвардія Носферата, на чолі з королівською сім’єю, була фактором
стримування для особливо “незалежних”.
Однак, все
змінилося після тієї самої змови. «Король помер, хай живе король!» – вигукнули
б на старій Землі. Та у гвардії дещо інші правила. Вірніше, вони стосуються не
так передачі влади, як сили. В неї своє бачення гідних. Однією з таких стала
юна принцеса, що успадкувала воістину смертоносну зброю під назвою – кронер.
Хтось назве його хворобою, хтось паразитом, що майстерно долає будь-який
захист, та факт залишається фактом: до недавнього часу від нього майже не було
захисту. Та про все по черзі.
Маленька
іскорка – Міа, а може й не така маленька, враховуючи інформацію вище, стала
причиною стихійного лиха і початку нового протистояння за владу.
Узурпатор і
його прибічники доклали чималих зусиль, щоб новий дім Міа був «стертий» з лиця
Меридіану…
Якщо всі
загинули, то хто ж написав цей текст? Хотів би я, щоб це був хтось інший, та
доля приготувала саме мені таку роль. Моя персона ще встигне вам набриднути,
тому поки обмежусь лише ім’я. Я – Данте, особа, що має розгребти частину цього
вселенського безладу і, при цьому, зберегти голову на плечах, а це буде зробити
ой як нелегко.
Перш ніж
перейдемо до тіснішого знайомства, хочу декількома реченнями познайомити вас з
місцем, де ви виживатимете разом зі мною. І ім’я йому чи їй, як вам буде
зручніше – Аніма. Про неї ви вже можливо чули під дещо простішою назвою – Куб.
Аніма і є Кубом, вірніше, його внутрішнім світом. Куб – це фізична форма ключа
до сили, що циркулює в Анімі. Його можна знайти тільки в зовнішньому світі –
Меридіані. За своїми розмірами Аніма не поступається галактикам. Розташована
поза простором і часом світів фракцій, а також Меридіана. Анім є тисячі, і у
всіх проживають і виживають особи, які вціліли після атак гвардії, або ж не
хочуть відчути на собі силу фракцій.
Спочатку Анім
було творінням Перших, вони позиціювали її як технологію повного занурення,
такий собі віртуальний світ для прокачки військ і створення нових форм. П’ятий
вершник побачив в цій технології майбутнє людства.
Перша його версія Аніми нагадувала комп’ютерну гру, в якій було складно
померти. Та після п’ятого циклу він подарував їй справжність, у вигляді
Радіанта. Світу, де Аніма отримала нове життя.
Хоча в початковій версії Аніми її жителі і продовжували переживати певні
історичні події чи події з особистого життя, проте тепер ці пережиття можна
було перетворити в досвід і можливість рухатися далі вже в Радіанті. А оскільки
гвардія, як і глави фракцій, не могли потрапити в Радіант, то люди, для яких
він власне й створювався, а також їхні нові сусіди, отримали час і засоби для
перемоги…
Тому, давайте не будемо гаяти часу і швидше зануримось в пригоди!