Сафір вирішив поки відсторонитись від зовнішнього світу. Пристановищем була
обрана цитадель Бастіани, яку він успішно відновив. Захистивши її сильною
часовою магією, він став обдумувати подальшу ситуацію. Воскресіння Зевса стало
відправною точкою. Точкою, після якої наступні ночі пройшли в холодному поту й
спробах заснути. Кошмари… та чи були це кошмари? Він немов проживав чуже життя,
дивився очима незнайомої людини. З кожною годиною, його власне «я», розчинялось
в безодні, кінця якій не було видно. Сафір раб, і Сафір переможець Молоха, по
черзі брали контроль над тілом. Поступово розумом хлопця заволодівала
шизофренія. Він з підозрою дивився навіть на свою тінь. Допомога прийшла звідки
Сафір її найменше чекав. Після чергового сну, Зевс запропонував відвідати один
вимір. За його словами саме з нього Бакарі черпав усі знання, щодо вершників,
яких неодноразово згадував Сафір у своїх мареннях. Відправлятись вирішили
негайно.
Як тільки вони ступили на острів, час одразу зупинив свій плин. Зевс завмер
на місці, а Сафір з притаманною йому, за останній час параноєю, став
розглядатись навколо, очікуючи найгіршого.
-
Вітаю на
Авалоні, – пролунав біля Сафіра жіночий голос, той рефлекторно обернувся на
джерело. Перед ним стояла брюнетка років тридцяти, одягнена в білу сукню.
-
Хто ти? –
тремтячими устами промовив Сафір.
-
Архітектор,
– привітно посміхнулась жінка.
-
Архітектор?
– здивовано перепитав Сафір. – І що ще за Авалон?
-
Почну з
останнього. Авалон – острів на якому ми знаходимось. Дана споруда, – кивнула
вона на піраміду. – Одночасно бібліотека й технологія, що служить для плану
п’ятого вершника апокаліпсису.
-
Плану? –
запитально поглянув на неї Сафір. Страх поволі відступав.
-
Впевнений,
що це зараз головне? Твоє тіло руйнується, без мого втручання ти довго не
проживеш. Подаровано тобі сила надто велика.
-
Ти знаєш
щось про цю силу?! – вигукнув Сафір спантеличено, а потім швидко опанував емоції. – І чим ти
можеш допомогти? – скоса поглянув він на жінку.
-
Ти мав
отримати зовсім іншу силу, проте
зовнішнє втручання змінило плани. Саме для цього й був побудований Авалон, щоб
все виправити.
-
Іншу? – Сафір
зараз відчував себе маріонеткою, що подібно Зевсу, змінювала одного хазяїна за
іншим.
-
Зараз все
побачиш, а то пояснення забере дорогоцінний час, – і жінка клацнула пальцями.
Застиглий Зевс, і переляканий Сафір, перемістилися всередину піраміди.
В ній біла всього одна велика зала: з кристалом в центрі й трьома
платформами навколо нього. Платформи, як і кристал, були розписані рунами
Творення. Менш складніші руни були на стінах піраміди. Коли хтось торкався або
перебував поблизу рун на стіні, вони могли на ментальному рівні передавати
фрагменти інформації, певні спогади або й того – цілі хроніки подій. Саме їх
розшифровував загін Натаніеля. Однак, через відчутність інформації про
зовнішній світ і вершників, вони змогли лише вибудувати ланцюжок припущень.
Завдяки вищезгаданим рунам вони дізналися про покращений геном і обдарованих,
що приходили в цей світ з певною метою.
Сафір перемістився на одну платформу, Зевс на іншу, третя поки що була
вільна. Та «святе місце» не буває довго пустим. Після появи Архітектора біля
головного кристала, вільне місце зайняла невідома блондинка. Її стан нагадував
Молоха, після потрапляння в Чистилище. «Невже вона звідти? – промайнула думка в
голові Сафіра. – Якщо так, виходить вона…» – думки не встигли скластись в повну
картину, через наступну події.
Блондинка перетворилась на темну енергію і у вигляді променя направилась до
Сафіра. Зі Зевсом також не все було просто. З нього вийшла біла енергія, яка
нагадувала ангела з двома крилами. Ангел був чоловіком років тридцяти. Коротке
чорне волосся, карі очі. Округле обличчя на якому красувалась чорна щетина, що
надавала йому більшої суворості. Розвинена мускулатура. З одягу, як і у всіх
ангелів, біла туніка й золотисті сандалі з ремінцями до колін. Дивлячись на
Зевса й ангела, мимоволі виникав дисонанс. Вони були прямо протилежні один
одному. Немов від Зевса відділили найкраще, а все інше залишили на таке собі
існування. Коли розділення завершилось, силует ангела також перетворився на
енергію, проте сліпучо-білого кольору й направився до Сафіра. За мить промені
поєднались і ввійшли в тіло хлопця. Як останній не опирався, проте зробити
нічого не міг. Не допомогла й невідома сила. В той момент її потенціал звели до
нуля. Тільки після закінчення процесу, Сафір усвідомив, що навколо платформи,
на якій він стояв, був ледь помітний бар’є. Він обперся на нього, щоб не
впасти.
-
Що ти
зробила? – звернувся Сафір хриплим голосом до Архітектора.
-
Стабілізувала
часові викривлення й врятувала тобі життя, – байдуже відповіла та. Архітектори
не відчували особливих емоцій, вони виконували накази й не ставили зайвих
питань.
-
Що це за
енергія була? – та не встиг запитати Сафір, як в голові почувся спочатку
жіночий голос, а потім й чоловічий.
-
Що за нах…
тут відбувається?
-
Леді не
личить так висловлюватись, – глузливо мовив інший голос, який належав чоловіку,
очевидно тому ангелу.
-
Йди в дупу,
Самуель. Ви, зі своїм Бакарі, вже всіх дістали, – відповіла жінка. – Це що –
черговий рукожопий ваш проєкт? Хто ця баба?
-
Ліора,
включи хоч раз голову, а то твої запої вже дійсно пошкодили останні звивини!
Нас помістили в тіло цього хлопця, – відповів Самуель.
-
Ще скажи, що
нічого про це не знаєш? – огризнулась та.
-
Я схожий на
довідкове бюро? – зіронізував він. – Бакарі мертвий, а в тіло того, хто його
вбив, ми зараз поміщені.
-
Тобто вбив?
– розгубилась жінка.
-
Можна
втрутитись у вашу бесіду? – роздратовано мовив Сафір. – Якого дідька ви робите
в моїй голові?
-
Тобі точно
не приснилось? – проігнорувала Ліора слова Сафіра. – Цей телепень хіба що сам
поранитись може, – натякнула вона на Сафіра.
-
Я схожий на
клоуна, чи ми зараз в цирку? – огризнувся Самуель, а потім вже спокійніше
додав, звертаючись до Сафіра.
-
Схоже, тебе
зробили кимось на подобу хранителя, – а потім він задумався. – Хоча, демон і
ангел – дивне поєднання.
-
Врізати б
тобі зараз за демона! – роздратовано мовила Ліора. – Сам же знаєш, що ми такі ж
демони, як ви святі.
-
Як пір’я
розпустила, – кепкував з неї Самуель.
-
Тобто не
демони? – здивувався Сафір.
-
Потім
поясню, а зараз нам потрібна інформація. Розпитай її про все, – звернулась
Ліора до Сафіра.
Та Архітектор випередила його, заговоривши першою.
-
Уся потрібна
вам інформація знаходиться в цих рунах, – демонстративно вказала вона на стіни.
-
Не стій
стовпом, – підбадьорила Ліора Сафіра.
Переборюючи страх, хлопець зробив декілька кроків, а потім тремтячою рукою
торкнувся стіни.
**************************
Щоб зібратись з думками, Сафір повернувся в цитадель Бастіани. Стоячи на
балконі й насолоджуючись вітрами, що несли легку прохолоду зі сторони гір, він
нарешті зважився поговорити з Ліорою і Самуелем, які після Нульового Виміру,
також перебували в стані легкого шоку.
-
То виходить
ти з Гелактіону? – звернувся Сафір до Ліори.
-
Я вже й сама
не знаю звідки, – скептично мовила та. – Зроби прикликання, а то набридло ось
так спілкуватись. Пернатий, та не заперечуєш? – звернулась вона до Самуеля.
-
Тобі
заперечиш, – пожартував він.
Коли вони з’явились у тілесній формі, Сафір поспішив створити для них два
крісла.
-
А тепер
можна й поговорити, – звернулась Ліора до Сафіра.
-
Якщо ти
настільки сильна, чому програла? – запитально поглянув на неї Сафір, натякнувши
на події на семи колах.
В передчутті виправдань Ліори, вуста Самуеля розпливлись в широкій
посмішці. Та він тут же закашлявся, від раптового удару ліктем від Ліори.
-
Не
розслабляйся, – задоволено мовила та.
-
Жаль, що не
мене прикликав п’ятий, а то підказав би йому з десяток способів тебе
прикінчити, – мовив Самуель насмішкувато.
-
Мало було? –
дорікнула йому Ліора. – В нас тут серйозна розмова, – а потім звернулась до
Сафіра. – Мій програш був зумовлений двома причинами: перша – суперник, і друга
– правила Люцифера.
-
Правила? –
здивовано перепитав Сафір.
-
Щоб ти краще
зрозумів відповідь, вдамся в невеликий екскурс історією, – відповіла Ліора. –
До останньої гри у нас війни тривали кожен день. Темні не бажали миритись з
нашим існуванням, тому й придумували витончені способи нашого знищення. На
момент подій останньої гри у нас було тільки сім королівств Світлих, які могли
дати відсіч Темним. Наймогутнішими серед них являлись: Астеріас – на чолі з
Захарієм, і Артаксат – на чолі з командиром Мікаелем. У нас існувала система
управління, подібна Темному Ордену, вірніше – це ми вам передали нашу, проте з
деякими відмінностями. В нашій головними були командири легіонів, що
неформально прирівнювались до королів. Подібна система дозволила знищити сімох
регіусів. Звичайно, й ми зазнали серйозних втрати, однак – це не була чиста
перемога Темних, через що вони стали сприймати Світлих не як другосортних вояк,
а як рівних собі. Так от, Мікаель і Захарія, були командирами, а я, Михаїл,
Люцифер – замами, щось типу теперішніх капітанів хранителів. Ми були сильні, та
наші командири являлись справжніми монстрами, в плані сили. Захарія міг
спокійно битись на рівні з першим регіусом, а Мікаель з другим. Проте й серед
замів була одна особа, яка заставляла Темних десять разів подумати, чи йти
проти Світлих, а зокрема, проти Астеріас. І ім’я йому Люцифер. Тільки він міг
використовувати спис Імператора. Реліквію, що давала контроль над Темним. За
останніми даними нашої розвідки, завдяки цій реліквії він взяв під контроль
одного з нових регіусів, чотирнадцятого, якщо не помиляюсь, а також більшу
частину його королівства. Саме його дії і тактика Захарії, зумовили розпад
союзу Темних і початку відкритої ворожнечі між регіусами. Захарія планував
поступово ослабити Темних, шляхом відкриття двох фронтів.
-
Почекай, –
перебив її Сафір. – Як взагалі можна взяти під контроль щось настільки
масштабне?
-
Через
особливість списа Імператора, – відповів за Ліору Самуель. – Під час остаточного
пробудження він може витворяти таке, що у Темних волосся ставало диба. Перше –
це очищення від темної енергії. А друге: під час очищення – створення зв’язку,
подібного некромантам, з їхніми маріонетками. Тобто Люцифер може повністю
поглинути Іскру Темних, а може залишити частину життєвої енергії, перетворивши
власників на слухняних маріонеток. Сам спис – це породження Сингулярності.
Люцифер навчився грамотно керувати процесом, що й зумовило підкорення одного з
регіусів.
-
Проте у
цього процесу є один недолік, – мовила Ліора. – Якщо під час очищення його
перервати або якось перенаправити, темна енергія поглине його самого. Він
перейде під контроль Тенебріс і її підопічних. Саме це й відбулося перед атакою
на столицю Астеріас. На даний час, як ти вже міг здогадатись, Люцифер
займається нашим очищенням. Процес довгий, оскільки йому ще потрібно
контролювати Альф, що зараз очолюють темні легіони. Тому-то я й не могла
використовувати усю свою силу на семи колах. Люцифер встановив суворі обмеження
на це.
-
Люцифер зам
Захарії? – запитав Сафір.
-
Так, –
схвально кивнула Ліора. – Як і Михаїл з Серафіелем. Ми з Самуелем являємось
замами Мікаеля.
-
А що за
Перші? – запитав Сафір.
-
Перша спроба
поєднати світло й темряву, яка не те щоб провалилась, проте потребувала
доопрацювань, – відповів Самуель. – Вони вже проникли в Ковчег і зараз
займаються активною агітацією Альф й підконтрольних їм демонів. Люцифер не може
напряму втрутитись, через очищення, тому доручив це нам. Вірніше, не так,
доручив Ліорі й іншим перетвореним, мене втягнув у це Бакарі.
-
Втягнув? –
запитально поглянув на нього Сафір.
-
Коли я ще
був ангелом-хранителем командира Зевса, вони з Бакарі знайшли Нульвий Вимір і
зайнялися активним вивченням прихованої в піраміді інформації. Бакарі став
одержимий ідеєю очищення демонів. На людей йому було начхати. Зевс дотримувався
трохи інших переконань, схожих до ідей п’ятого. Масла у вогонь підлили Перші,
що з’явились на цій стороні.
Щоб уникнути ризиків, вони використали одну зі своїх технологій, назва якій
аватар. Перші попросту завантажували свої свідомості у спеціально створені тіла або брали під контроль свідомості певних осіб. Спочатку під контроль потрапили ангели, а потім аватарами ставали безпосередньо люди. Вони
активно підтримували ідеї Бакарі, адже це збігалося з їхніми планами. Принаймні
на початку. Фінал у них був свій.
Про несподіваних гостей дізнались вершники й побажали усунути їхній зв'язок
з цим світом, а саме Бакарі. Перші не дуже зраділи подібному й запропонували
Бакарі використати печаті. Бачачи до чого все йде, Зевс виступив проти цього
ідіота, – з презирством мовив Самуель. – Відбувся бій. Сили від початку були
нерівними, оскільки Баллатон вищий мене рангом.
Наслідком стало пробудження – одна з заборонених технік ангелів, вона
дозволяє хранителю повністю злитись зі своїм ангелом, ціною є життя хранителя.
Використавши подібний маневр, Зевс зумів зрівнятись по силі з Бакарі. Однак
втручання Перших знову перехилило терези.
Використавши технологію аватар, вони ув’язнили мою свідомість в тілі Зевса,
при цьому повністю знищивши його. Смерть Зевса й так була питанням часу, однак
вони прискорили її. Я став заручником тіла Зевса, свого роду його батарейкою.
Бакарі міг без проблем контролювати те тіло, що й відбувалось до останнього
часу. Думаючи, що оживляєш ти звільнив мене від аватара.
-
А як же
Баллатон? – запитав Сафір.
-
Вершники
ув’язнили його в одному з вимірів. По факту, я був єдиною зброєю Бакарі, який
втратив свого ангела, – пояснив Самуель.
-
Як Бакарі
вдалося звільнитись з полону вершників, його ж також полонили? – пояснення
Самуеля і Ліори були не менш дивовижними, чим інформація рун. Сафір бажав
нарешті розплутати клубок невизначеностей, який був безпосередньо пов'язаний і
з ним.
-
Перші, вони
використали одну зі своїх технологій, для успішної роботи їй потрібне сильне
джерело живлення. Побудувати таке чи знайти відповідне, вони не могли, тому
вдалися до альтернативи.
-
Нічогенька
альтернатива, – похитав головою Сафір.
-
Їм байдуже
на ціну.
-
Стоп, а
альфи? – раптом згадав тих Сафір.
-
Думають, що
таким чином зможуть вибратись з Ковчега, – відповіла вже Ліора. – Через контроль
Люцифера і нашіптування зі сторони Перших, вони видають бажане за дійсно.
-
І який у вас
план, ви ж проробили стратегію протидії? – з надією в голосі запитав Сафір.
-
Поки що нам
наказано спостерігати й ненав’язливо допомагати Першим, – мовила Ліора. – Люцифер
очікує пробудження Вищої Волі п’ятого, це він керує парадом і знає, як
запустити переродження.
-
Однак, тепер
з’явився невеликий нюанс, – кинув Самуель косий погляд на Сафіра.
-
Згодна, –
зрозуміла його натяк Ліора. – Виходить, задум п’ятого був куди глобальнішим,
ніж ми припускали.
-
Хочете
сказати, що я і є одним з факторів запуску переродження? – запитально поглянув
на них Сафір.
-
Не виключаю
такої можливості, – відповіла Ліора. – У всякому випадку нам потрібно
зустрітись з Люцифером.
-
І пропоную
не затягувати з цим, – підтримав її намір Самуель.
-
Тільки, як
це зробити, щоб не викликати підозр? – задумався Сафір.
-
Використаємо
Зевса в якості посланця. Бакарі так часто робив, – запропонував Самуель.
-
Можеш, коли
хочеш, – «похвалила» Самуеля Ліора.
-
Тоді вирішено,
– підсумував Самуель.