Ален Д. Волкер Авторський Блог (PC): Імітація душі. Повернення. Глава 30

Два кораблі з’явилися на орбіті Землі й тут же поспішили зникнути й з’явитися вже на планеті, недалеко Единбурга.

- А ти швидкий. Не очікувала, що хтось може зрівнятись з нами по швидкості, – звернулась Еліні до Матвія, після переміщення з кабіни.

- Або в тебе не було достойних суперників. Дівчині з таким походженням напевно усі піддавались.

- Ха-ха-ха, як дотепно. Між іншим, я перша серед наших пілотів.

- Скромності тобі не бракує, – пожартував Матвій.

- Глузуй скільки хочеш! – насупили губи Еліні.

- Це констатація факту, – підливав Матвій масла у вогонь.

- Негарно судити людину через походження.

- Хто б говорив, згадати першу нашу зустріч? Чесно кажучи, я тоді думав, що ти трохи… якби це по тактовніше сказати…

- Подивився б ти на себе збоку... Та й це була моя перша зустріч з представником Землі, – виправдовувалась Еліні.

- Якщо ти так зустрічаєш усіх представників інших планет, то починаю боятись за нашу місію.

- Давай краще зосередимось на місії, – перевела тему Еліні.

Змінивши реліктову броню на одяг, що більше відповідав даній епосі, вони попрямували в Единбург. Незважаючи на війну, місто жило спокійним життям. Люди немов й не чули про страшні реалії, що відбуваються недалеко від них. Та враження швидко змінилося, коли Матвій і Еліні пройшли вузькими вуличками вглиб міста. На зміну старій архітектурі прийшли поодинокі гостроверхі вежі й голограми, що повідомляли про останні події з фронту. Після чергового повідомлення в Матвія перехопило подих. У відео зображувалось знищення Мадрида і його… стоячого на руїнах, оточеного щитом з аури. Творці відео спеціально не оминули кривавих сцен, як тисячі людей просили про допомогу, та все, що отримали у відповідь, це енергозаряди від нанітів. В кінці, великими буквами, було виведене гасло: «Приєднуйтеся до Кола й отримаєте таке майбутнє». По закінченню показали його фото з кількістю жертв.

- Як ти? – прошепотіла Еліні.

- Нормально, давай швидше знайдемо таверну, – так само пошепки відповів він.

По його блідому обличчю було видно, що все далеко не нормально. Задля більшої певності, Еліні взяла його під руку, Матвій не заперечував.

Таверною виявилась одна з новобудов. Всередині все аж кричало про новітні технології. Замість робітників роботи й дрони. Величезна кількість голограм і екранів, що інформували про найрізноманітніші товари. Людині, яка вперше бачила подібне, могло здатися, що зайшовши всередину, вона потрапила в іншу реальність, в порівнянні з передмістям, яке продовжувало жити в сімнадцятому столітті. Схоже власник мав непогані зв’язки серед вчених. Матвій присів на одне з крісел в холі, а Еліні пішла домовлятись за кімнату. Враховуючи побачене, таке рішення було раціональним.

- Нам пощастило, сьогодні в них день відкритих дверей, – радісно повідомила вона повернувшись. – Усі охочі можуть спробувати переваги технологій, знявши безкоштовну кімнату. Тільки є один невеликий нюанс, – Еліні зніяковіло відвела погляд. – Кімната одна.

- Байдуже, – холодно мовив Матвій. – Спатиму на підлозі.

Еліні нічого не відповіла, лише скоса поглянула на нього. Вона розуміла, що йому зараз нелегко. Стільки всього, за один раз, не кожна психіка здатна перетравити.

Минувши декілька коридорів, вони піднялись на четвертий поверх і зайшли у свою кімнату. Коли двері зачинились, Матвій стомлено опустився в крісло.

- Тобі не завадить відпочити, – звернулась до нього Еліні.

- Краще покінчити з сюрпризами на сьогодні!

- Ти про те відео? Не бери в голову, – сівши напроти, мовила Еліні. – Вони давно це планували. Пропаганда для тих, хто мало тямить в подіях, які розгортаються на планеті.

- Слабо віриться, що стільки людей принесли в жертву заради якоїсь там пропаганди, – скептично мовив Матвій.

- Бо це не так. В Мадриді був активований другий маяк. – Матвій втупився в неї збентеженим поглядом. – Тобі не почулося.

- Ми тут не випадково?

- Ця територія розглядається, як місце третього удару.

- Значить у вас є технології виявлення маяків? – з надією запитав Матвій. Йому не дуже хотілося спостерігати за повторенням долі Мадрида й Ор-Капу.

- Не зовсім. У випадку Мадрида підконтрольні асам морфи використали тільки одну з частину маяка.

- Щит?

- Ага. Проте це була незавершена форма. Закінчена конструкція маяків складається з обелісків і щита.

- Обеліски надто помітні, вони, швидше за все, будуть в кінці.

- І ми так думаємо, – ствердно кивнула Еліні.

- Враховуючи мій сумнівний досвід, сміливо можу припустити, що в цього щита немає жодних відмінностей від звичайних.

- Тут ти потрапив в саме серце проблеми, – зітхнула Еліні.

- Якщо піти методом виключень, то щось подібне навряд встановлять на невелике селище чи місто. Тут потрібен масштаб. Единбург звичайно велике місто, але в порівнянні з Мадридом, слабо віриться, що воно стане мішенню. Щити можна об’єднати?

- Ні.

- Значить одинична ціль. А це точно буде Британія? Можливо – чергова дезінформація?

- Це зараз найгарячіша точка на планеті. Шотландія давно хотіла відділитись, а переворот Кромвеля тільки підсилив це бажання. Партизанські загони шотландців діють на усьому континенті.

- Але перевага явно не на їхній стороні, – доповнив її список причин Матвій.

- Тому й заходи, хоч і несвідомі, але можуть бути вельми своєрідними.

- Тільки питання наскільки своєрідними, – задумливо мовив Матвій. – В простих людей є шансу вибратись з цієї пастки?

- Ні.

- А зруйнувати зсередини?

- Теоретично, але це потрібно робити до накопичення. Після, вона стає майже невразливою.

- Майже?

- Цей варіант притримаємо до кращих часів...

Матвій мовчки погодився. Він прекрасно знав про що йде мова, однак силу безликих поки рано було застосовувати.

- Діятимемо на живця? – запитально поглянув на неї Матвій.

- Тобто? – розгубилась Еліні.

- Ми припускаємо, що це станеться з повстанцями, а отже з Шотландією. Питання тільки, яку територію вони охоплять. Щоб це дізнатись, слід записатись в ряди повстанців.

- Сподіваюсь, щойно був жарт? – з недовірою поглянула вона на нього.

- Аж ніяк, – твердо мовив Матвій. – На даний час я злочинець номер один на планеті, а тому вступати в контакт можу тільки з собі подібними.

- Божевільнішого плану я ще не чула! – та потім зваживши все Еліні вирішила вислухати пропозицію до кінця. – Якщо вже ми заговорили про повстання, то може поділишся, як ти збираєшся влитись в їхні ряди?

- Надам їм те, чого вони так прагнуть, – спокійно відповів Матвій.

- І що ж це?

- Силу щось змінити… Кромвель здійснив переворот, і ми зробимо подібне…

- Хочеш виступити мечем правосуддя? – в голосі Еліні почувся скептицизм.

- Даремно насміхаєшся. Я вдам, що вклав в їхні руки меч, а сам, тим часом, керуватиму всім з відстані.

- І про який меч йдеться? – зацікавлено мовила Еліні.

- Бастіони тобі про щось говорить?

- Якщо ти про той самий бастіон, то в тебе явно проблеми з головою! Щоб їх створити потрібна величезна кількість енергії. Навіть з твоїми силами це поки що нереально. Тобі не вистачає підготовки.

- Якщо з запереченнями покінчено, то розповім деталі. Я прекрасно розумію всю складність процесу. Однак, ти не враховуєш одного важливого фактору, – очі Матвія загорілись захопленням від свого задуму.

- І якого ж?

- Наніти можна програмувати як завгодно.

- Припустимо, але фактор енергії нікуди не зникає.

- Йдемо далі. Війська альянсу будуть обстрілювати позиції повстанців?

- Ну, так, – завагалась Еліні. – Ти хочеш сказати…

- Саме так, – задоволено констатував Матвій.

- Тільки, як ти перенаправиш енергію? Та й щит таких масштабів непросто встановити, я вже не кажу про утримування.

- Орбітальні супутники й певні команди нанітам.

- Залишається тільки захопити контроль над супутниками, що у світлі минулих подій виглядає, як місія нездійсненна.

- Я б не був таким категоричним, – загадково посміхнувся Матвій.

- Простіше простого, – зіронізувала Еліні. – Звідки впевненість, що енергії вистачить?

- А ми заставимо альянс використати декілька серйозних зразків зброї.

- Захопити контроль над супутником, заставити альянс використати руйнівну зброю, створити бастіони й переконати повстанців зупинитись – я нічого не забула? – зіронізувала дівчина.

- Запропонуй щось краще, раз така розумна, – мовив сердито Матвій.

- Дочекатись прибуття підкріплення… – та Матвій поспішив перебити її.

- Поки вони прибудуть, повстанців переб’ють, як мух, або вони самі себе знищать. Силове втручання не принесе особливих результатів. Пропаганда річ тонка…

- І з чого почнемо, тут завдань не на тиждень? – врешті задалася Еліні.

- Щит і наніти не проблема, а от як бути з супутником, питання. – З усього виходить, що нам потрібно розділитись, але враховуючи твої поверхневі знання про Землю, то це виглядає не вельми раціональним рішенням. Знання… І як я раніше не додумався! – ляснув себе по лобі Матвій. – Ти можеш створити щось на зразок диска пам’яті, з даними про маяки?

- Можу, але навіщо він тобі? – розгубилась Еліні.

- Щоб десятки разів не розповідати одне й те саме.

- Нічого не зрозуміла, але раз потрібно, то зроблю. Скільки копій створити?

Матвій почав подумки рахувати.

- Поки що одну, а далі побачимо.

- Спецефектів додати?

- Не завадить, тільки не перестарайся, – посміхнувся він.

- Тоді на добраніч, хоча постривай, – і вона витягнула вперед праву руку, на ній за секунду з’явився невеликий навушник.

- Десь я вже бачив подібний… – напружив свою пам’ять Матвій.

- Це нейронний передавач, за допомогою нього наші новачки вчаться контролю над значною кількістю нанітів. У твоєму випадку я хочу записати спогади.

- Про…

- Саме так. Віднесемо це до додаткового джерела інформації про маяки. Потім змонтую з них невеликий відео ролик.