Наступні тижні після розмови з Леоном, Денис те й робив, що вивчав маяки, і
способи їх зупинки. Після подій в Мадриді ситуація у світі змінилася
кардинальним чином. Люди вже не з таким захватом дивилися на Коло і їхніх
союзників, не останню роль в цьому зіграла російська пропаганда, яка з кожним
днем завойовували свідомості людей. Головний фронт перемістився на кордон між
Англією і Шотландією. Денис, на чолі довірених науковців і техніків, займався
встановлення маяків, які попри масштабні випробування, ще не були повністю
готові. Їх налаштування займало тривалий час, а затягування Дениса затримували
й без того повільний процес. Повстанці не підозрювали, що роблять вчені, вони
були раді, що нарешті отримали засоби для боротьби, тому й не ставили зайвих
питань.
Коли повернувся Матвій, вони саме закінчували останні налаштування. З того
моменту події стали розвиватися з космічною швидкістю. Попри нестримне бажання
зустрітися, Денис вирішив, що не варто цього робити, щоб не зашкодити плану, та
й тепер з ним була Еліні, що означало скору розв’язку. І Денис став готуватися…
Коли десанті кораблі скинули над Україною куби з нанітами, Денис зрозумів,
що пора приєднатися до Матвія. Очоливши один з загонів на передовій, він встиг
пройти щит, до повного його формування. Включивши спеціальні маячки, він став
очікувати появи Матвія.
*****************
Матвій з’явився біля одного з обелісків. Відео й справді не могло передати
всю велич конструкції. Легіон постарався на славу, проєктуючи цю страхітливу
технологію. Близько ста метрів у висоту, створена надскладним зв’язком нанітів.
Геотермальне живлення, плюс підпросторове черпання з наднових, робило її силу
неосяжною, для простого розуміння.
Поряд з Матвієм роздався спалах переміщення.
-
Ти моя
совість, що не можеш відчепитися? Знайди собі краще місце для смерті, це вже
зайняте.
-
За що ти
мене так ненавидиш? Може хоч під кінець розповіси, а то я ніяк зрозуміти не
можу? – Еліні ледь стримувала сльози. – Я тобі нанесла якусь смертельну образу?
-
Він тобі не
відповість, принаймні не зараз... – почувся голос позаду. Це був Денис, який
зняв маскування.
-
Ти б ще
довше ховався! – мовив Матвій посміхаючись.
-
Брат, звідки
ти тут? – запитала розгублена Еліні, а потім опанувавши емоції додала. – План…
-
Ми давно вже
слідуємо твоєму плану, – перебив її Матвій, а потім кивнув Денису. – Там все
готово…
-
В такому
разі переміщай нас, – мовив Денис.
І перш ніж Еліні встигла щось заперечити, її з Денисом, огорнула блакитна
аура й вони перемістились на приховану орбітальну станцію. Останнє, що вона
встигла побачити, це поява, біля Матвія, одного з дріад.
Істота повільно наближалась до Матвія. Хоча, по правді, слово «істота» було
не зовсім правильним. Близько трьох метрів органічного металу, всередині якого
пульсувала зелена аура. Коли до Матвія залишилось близько десяти метрів, дріад
зупинився й заговорив хриплим голосом.
-
Невже ви
думали, що все буде настільки просто? – при кожному слові щелепа металевого
черепа рухались, видаючи поскрипування від яких пробігали мурашки по тілу
живих.
-
Аналогічне
питання, – засміявся Матвій. – Невже думали, що я куплюся на ці бутафорські
маяки?
-
Високо ж ви
цінуєте життя своїх друзів, – натякнув дріад на Оленку.
-
Куди більше,
ніж ви своїх, – задоволено виголосив Матвій.
-
Щоб ви не
робили, ми завжди будемо на крок попереду, – зверхність Матвія помітно
дратувала дріада.
-
Можливо…
однак сьогодні шах поставлено вам. А зараз пропоную насолодитися виставою на
вашу честь. Ми довго репетирували, – і демонстративно клацнувши пальцями,
Матвій перемістився до Дениса з Еліні.