Вмостившись
зручно на ліжку, Міа взяла одну пару окулярів віртуальної реальності собі, а
іншу дала Оліверу. Так продуктивність навчання подвоювалась, хоча було дивно це
робити вже перебуваючи в віртуальному світі.
Картина,
по ту сторону, остаточно сформувалась. Вони перебували в знайомій аудиторії, а
лекцію вів комісар, і за сумісництвом викладач академії – Зен Бернз.
Прославлений герой, який провів не одну кампанію поза стінами академії.
-
Сьогодні
поговоримо про військові й політичні аспекти роботи академії. Що ж собою являє
академія Nova? Це
структура, яка виконує роль меча і щита людства. Її випускники – це солдати, що
докладають усіх сил, щоб звільнити й навчити якомога більше людей. Ми опора
свободи й незалежності Нової Землі. Ставши курсантом академії не думайте, що
ваша роль обмежується тільки полем бою. Це не так. Поле бою буває різне: від
реальних наступальних операцій, до боротьби за розуми й серця. Останнє зараз чи
не найважливіше. Ми все більше стаємо учасниками політичних ігор, де потрібно
продумувати кожен крок. Не думайте, що потрапивши в Куб з феодальною системою
відносин ви зможете робити, що побажаєте, не рахуючись при цьому з
думкою місцевих. Навіть найпримітивніший устрій являється потенційним союзником
або ворогом. Від вас залежить яку сторону оберуть жителі, коли вам знадобиться
допомога.
Не
завоюєте довіру ви, це зроблять за вас експедиційні загони ворога. Стравлюючи
між собою різні касти, групи, прошарки суспільства – пам’ятайте про наслідки.
Ви повинні, на основі побаченого й почутого, скласти найбільш вірогідну картину
подій – після. Не можете це зробити самі – зверніться по допомогу до тих, хто
володіє відповідними навичками й кваліфікацією, тобто до комісарів. Незалежно
від вашого рангу, комісар – це особа, яка допоможе прийняти правильне рішення.
Накази комісара не обговорюються, вони – виконуються. Вважаєте, що
запропоноване вами рішення підійшло б краще й підвищило результативність, тоді
– звертайтесь до Вищої Ради Академії. Вона розгляне ваш рапорт, змоделює
ситуацію і винесе відповідне рішення. До цього моменту не робіть жодних заяв, і
не висловлюйте припущень. Вони мають бути в рапорті. Все інше
розцінюватиметься, як тиск на раду.
А
тепер поговоримо про сам інститут комісарів. Як ви знаєте: час ззовні й
всередині відрізняється. Всередині Кубів може бути, як трьохтисячний рік, так і
тисячу трьохсотий. Виходячи з особливостей політичного й соціального устрою цих
часових ліній і сформувалась професія під назвою комісар. Комісаром може бути
як сайфер, так і Омега. Це політично підкована людина, яка розбирається в
тонкощах військової справи. Окрім цього, комісари неперевершені психологи.
Просто розмовляючи вони заставлять співрозмовника розповісти більше, ніж би
йому того хотілось. Переважно в кожній групі, яка працює на планеті чи в Кубах,
є комісар. Виключення становлять обдаровані, сила яких обмежується присутністю
третіх осіб. На цьому усе, зустрінемось на наступній лекції.
Олівер
вже хотів відключитись слідом за Міа, як події стали приймати неочікуваний
поворот. Навчальна аудиторія зникла, а їй на заміну прийшли сцени битв й
придворних інтриг. Ситуація дечим нагадувала їхню: одні володіли силою, а інші
заздрісно поглядали в їхню сторону. Тільки там все набуло колосальних
масштабів. Супротивники без найменших докорів сумління страчували представників
протилежних таборів. Як Олівер зрозумів ті, що володіли силою, боялися
поширення невідомої хвороби, якою вже встигла заразитись протилежна сторона. Ті
ж, у свою чергу, вважали винними у своїх бідах перших. Так продовжувалося коло
страху й крові.
-
Подобається
картина? – почувся в голові Олівера чоловічий голос.
-
Хто ти? – в ту
хвилину Олывер не відчував страху, швидше цікавість.
-
Сила, покликана
зупиняти подібне.
-
Щоб зупинити
подібне –
потрібна не просто сила.
-
А що, на твою
думку, може зупинити це? – зацікавлено мовив незнайомець.
-
Важко сказати.
Основою усіх воєн є ідея. Якщо змінити бачення, то, можливо, й прагнення
зміняться.
-
Все це емоції, а
вони виникають внаслідок сильного чинника. Потрібна третя сторона, яка стане
саме таким чинником, ворогом, проти якого об’єднаються усі.
-
Щоб створити
такого – необхідні жертви, – натякнув Олівер на війну, проте вже з іншим
супротивником.
-
Або ж створити те,
що забере певну цінність в одних, і залишить в інших.
-
Виходит, ти і є
причиною тих подій?
-
Ти бачив
початковий етап глобального плану.
-
Тобто ти, чи ви,
ще не перенаправили гнів в потрібно русло? Але це абсурд.
-
Чому ж? Вміти – не
означає думати, бачити – не означає заглянути за стіну, що стоїть перед тобою.
Зараз ти бачиш історію, проте не знаєш чиїми очима дивишся.
-
Стоп, хочеш
сказати… – Олівер на мить завагався. Враховуючи використану для навчання
технологію, то сумнівів не було, що система видобула з підсвідомості Міа її ж
спогади.
-
Правильна
здогадка. Вона нульовий пацієнт тієї хвороби.
-
Якщо тут ще немає
тієї хвороби, то…
-
То вона може це
змінити, – продовжив за нього незнайомець. – Намагаючись врятувати рідних ви
часто не замислюєтесь про наслідки. В даному випадку цінність одного життя –
поставили вище мільйонів.
-
Чому говориш все
це мені? – запитав Олівер в сердитому тоні.
-
Чому? – задумливо
мовив чоловік. – Хочу, щоб ти побачив Всесвіт за стіною. Історія цього світу
наближається до апогею, скоро сила іменована гвардією Носферата, перетне кордон
і тоді вас ніщо не врятує.
-
Пророцтво ордену
Тіней?
-
В кожній релігії
є: віра, заперечення і незнання, яке часто межує з фанатизмом. Коли останнє
бере верх, то у вірян не залишається вибору, вони не стараються знайти чи
побачити іншу дорогу. Ними керує невігластво, що в результаті приводить до
падіння в прірву.
-
Якщо я тебе
правильно зрозумів, то роль Міа є не такою важливо, адже ви все одно прийдете і
посієте те ж, що й у першому випадку? – з надією в голосі запитав Олівер, йому
не хотілось наражати Міа на небезпеку.
-
Краще сіяти на
плодючій землі, чим старатися виростити урожай в пісках.
-
Але ж…
-
Накладена на неї
печать – формальність, – зрозумів хід його думок незнайомець. – Вже зараз ті,
кого ви вважали союзниками, занесли меча над вашими головами.
-
І що накажеш
робити? – ледь не вигукнув Олівер.
-
Змінити чинник, ми
завжди даємо вибір світу, в який приходимо. Твій батько поділяв схожі ідеали.
-
Батько? Ти знав
його?! – вигукнув Олівер збуджено.
-
Відповім, як
обереш свою дорогу. Я чекатиму відповіді.
-
Як з тобою
зв’язатись?
-
Коли будеш готовий
– це само станеться.
На цьому діалог перервався й Олівер повернувся в кімнату. Виявилося, що розмова тривала декілька секунд, Міа не помітила його відсутність. Про розмову він, звичайно ж, промовчав, побажавши самому спочатку розібратись в усьому. Тепер багато стало на свої місця. Втрата пам’яті, здібності, та сила... «Хто ж ти, Міа?»