Навколо була одна лише темрява. Вони
мали рацію, коли говорили, що для нього все буде по-іншому. Сходинки позаду не
зникали, а утворювали довжелезну доріжку. Адрі й Ліа були попереду. Ален ледь
міг розгледіти їхні невиразні силуети, якби не плащ, то можливо, взагалі б
втратив з поля зору. Освітлювати все вогнем було надто ризиковано, та й
невідомо, як повелась би навколишня природа. Навіть спостерігачі з силою, тут
скоріше за все, були рідкістю, якщо взагалі недопустимим явищем. Хоча, це не
пояснювало того факту, що він тут, та враховуючи природу його сили – навряд чи
він сильно відрізнявся від цього місця.
Поки що все проходило спокійно й без
ускладнень. Невідомо наскільки далеко вони зайшли, чи скільки часу тривала їхня
мандрівка. Відчуття загострились до межі. Постійне напруження давалось взнаки.
Здавалось, найменший шерех міг призвести до зупинки серця. Адрі декілька разів
оглядалась назад. Він хотів було помахати рукою, мовляв, все добре, та потім
зрозумів, що це марна справа. Його броня
злилась з навколишньою темрявою і тепер він навряд чи вирізнявся з неї, тому її
дії, напевно служили, хіба що повідомленням: все добре, не хвилюйся.
- Як
їм там зараз? – мовив про себе Ален, та Рін, очевидно, щоб його заспокоїти, відповіла.
- Складно
сказати. Навколишня енергія, як бар’єр – зупиняє будь-які спроби дізнатись це.
- Я
все думаю, щоб я робив на їхньому місці.
- Йшов
вперед, – твердо мовила Рін.
- Можливо,
але в них немає того, що є у мене.
- Дякую
за комплімент, звичайно, та не забивай голови непотрібним. Ти той, хто ти є, а
про інше подумаємо пізніше.
- Може
ти й права...
- Я
казала, що сім кіл непростий шлях навіть для спостерігача, так що не розкисай,
це тільки початок. Далі буде важче.
- Знаю,
– зітхнув Ален. – Цікаво, що Серафіель поробляє, поки нас немає?
- Довгі
лекції про те скільки правил порушив підтримавши твої витівки, і чому не
повідомив про прикликання хранителем. Одним словом: головного болю йому зараз
вистачає.
- До
речі, про прикликання, а хіба там не знають, хто чий ангел-хранитель?
- Тут
є дві сторони монети. З одного боку люди, які безпосередньо пов’язані з
ангелами, з іншого ті, хто може прикликати їх на цій стороні.
- Ельфи,
Вища Знать, і їм подібні?
- Так.
Для людей діють одні правила, а для тих – інші. В першому випадку все
відбувається в умовах жорсткої таємниці.
- Щоб
ймовірних хранителів не…
- Саме
так. Щодо другого випадку, то тут слід вжити слово договір. Воно правильніше
характеризує стосунки ангелів і жителів цієї сторони.
- Система
ще та, – зітхнув Ален.
- Але
дієва. Щодо обдарованих, то там взагалі особливий сценарій передбачений.
- Якщо
у кожної людини є свій ангел, то чому так мало хранителів?
- Кожен
вміє писати, але не кожен є письменником і пише книги.
- Натяк
зрозумів.
- Та й
справа не тільки в цьому. Суть криється в самих демонах.
- Тобто?
- Вони,
якби це сказати, як і ангели – безсмертні.
- Тобто,
ми їх пачками вбиваємо?
- Тому-то
й вбиваєте, їм байдуже на втрати, тому що вони здатні перероджуватись. Ти
що-небудь чув про Чистилище?
- Це,
як Проклята Земля для людей?
- Так
то воно так, але не зовсім так. Наскільки ти знаєш, в них є своя ієрархія.
Найвищі ранги майже неможливо вбити, хіба що ув’язнити, а от нижчі після смерті
потрапляють в Чистилище. В основному – це безформна енергія, яку потім
поміщають в тіла грішників. Звідси й можливість приймати людський вигляд. Ця
темна енергія, мов паразит, захоплює нове тіло й поступово підкорює. В людини
не залишається ні волі, ні спогадів, вона стає свого роду батарейкою для
зарядки демонів.
- Виходить
– кожен раз ми вбиваємо собі подібних?
- Як я
вже казала: від попередніх власників там мало що залишилось. Хіба що фізична
оболонка.
- А як
пояснити подібне явище на Землі?
- Все
залежить від ситуації. Є демони, функції яких полягають у зборі душ, шляхом
різного роду дій. Багатство, слава… – кожен жадає цього й в результаті
добровільно впускає цю інфекцію у своє тіло. Інші, за допомогою декількох
пересадок, шукають відповідних кандидатів. Варіантів багато.
- А
можна якось позбавитись від них?
- Звичайно,
та в більшості випадків важко запустити зворотний процес. Тепер ти розумієш,
чому сильні хранителі на вагу золота? Якщо ти один можеш знищити пів легіону,
однією технікою, то варто задуматись, чи раціонально переходити дорогу такій
людині.
- Не
простіше запечатати Чистилище, і перебити їх на поверхні?
- Пробували
не один раз, але я казала: верхівка там дуже сильна. Групи або знищували, або
їм з втратами вдавалося відступити. Та й на кожну нашу дію – знаходилась
протидія. Ми групу надсилали, вони у відповідь викидали якийсь фокус.
- Можна
припустити, що тут діє схожий сценарій по збору батарейок.
- Думаєш?
Самі вони б точно не наважились на такі дії. Інакше – це б привернуло увагу
ордену й заставило піти на певні кроки.
- Такі,
як командир, що має два ангели й може без проблем справитись з кращими бійцями?
- Хм,
а це логічно, я щось не подумала про це раніше.
- Марко
ще старався уникати прямих відповідей, коли я показав йому записку від Бріара.
Він сказав тоді: «Це у нас будуть питання, після». І коли вони тільки встигають
продумувати такі схеми? – зітхнув Ален.
- Схеми,
схемами, краще б поділились інформацією, а то відчуваю, що все це пов’язано: і
рейди, і сім кіл, – сердито мовила Рін.
- Думаєш
– загальний план зі збору душ? – припустив Ален.
- Все
можливо. Тільки навіщо їм стільки енергії?
- Відчуваю,
відповідь знайдемо в кінці цієї подорожі. Адрі, швидше за все, не знала про
їхній план, або це й з нею якось пов’язано; ще й та дивна енергія.
- Відповіді
– породжують нові питання, – зітхнула Рін. – Думаю, їй поки не слід знати про
наші здогадки.
- Згоден.
Потрібно розговорити того демона, може що й проясниться. Жаль, що не можу
використовувати блакитний ефір, очам я поки не довіряю на всі сто відсотків.
- Це
вже сам вирішуй. Тривожить мене ця тиша. Скоро щось почнеться.
- Як
кажуть на Землі: тільки не на каркай.
- Відчуваєш,
як змінилась температура?
- Різко
потепліло, надто різко, й виходу ще не видно. Мені здається, тут не повинно
такого бути, хіба що – це якийсь різновид вітрів, – занепокоївся Ален.
- Схоже
у нас гості...
- Краще
б ти помилилась. Адрі з Ліа не попередити, вони надто далеко відійшли. Тут
можна якось пришвидшити рух? – занепокоївся Ален.
- Я
знаю тільки один спосіб.
- А це
не буде порушенням?
- Тобі
не вперше, та й ти спостерігач, тому формально – не порушуєш порядку, а
враховуючи твою силу, то не здивуюсь, що тебе приймуть за свого навіть, якщо
відчують порушення.
- А
баланс?
- Вчасно
про нього згадав, – скептично мовила Рін. – Не знаю скільки ти ще витримаєш,
але, коли все вийде з-під контролю, краще, щоб поблизу нікого не було.
- Все
настільки погано?
- Не
те щоб погано, але сила, що вивільниться, буде колосальною. Я розраховувала на
звичайне проходження семи кіл, там би тобі не довдилося використовувати багато
сил, та враховуючи теперішню ситуацію – боїв не уникнути. А стражі не ті
суперники з якими можна розслабитись.
- Що
мається на увазі під «колосальною силою»?
- Як
ти вже переконався раніше – ефірний вогонь тобі не завдає особливої шкоди.
- Так,
через великий запас сил.
- Ти
ще не усвідомив наскільки він великий. Тренування з Серафіелем, і часті битви з
демонами, покращали твій контроль і збільшили витривалість тіла. Контроль дає
можливість використовувати стільки сили, скільки потрібно, але, якщо він
ослабне, то ти зачерпнеш понад необхідного.
- Простіше
кажучи, якщо мені потрібно на день випити три літри води, то втративши
контроль, я почну пити п’ять, шість?
- Не
п’ять, шість, а сто, двісті, – уточнила Рін.
- І...
- Ти
будеш спостерігачем у власному тілі, воно буде діяти на власний розсуд. Я
нічого не зможу з цим зробити. Ставши твоїми ангелами-хранителями, ми віддали
нашу силу у твої руки. Як нею розпоряджатись – це вже від тебе залежить. Ми
зброя – напрямок якій задаєш ти.
- Зброя
сама задаватиме напрямок? – невпевнено мовив Ален.
- Типу
того.
- І як
діяти, в таких випадках, можна ж якось повернути контроль? – з надією запитав
Ален.
- В
такому місці це буде зробити дуже важко.
- Але…
- Можливо.
Тільки доведеться піти на деякий ризик. Як ти вже знаєш, після смерті люди
змінюють одне тіло на інше. Переродження відбувається в декілька етапів. Перший
починається після покидання земної оболонки, назвемо це так. Другий – після
прибуття до Внутрішніх Воріт Едему. Шлях до них люди, зазвичай, не пам’ятають,
для них все відбувається в одну секунду, але – це далеко не так. Подорож займає
чимало часу, протягом якого відкривається все те, що на Землі неможливо
відкрити.
- Загальна
мова?
- І це
теж. Основу становлять зміни в самому тілі. Витривалість, принцип харчування,
старіння клітин… Далі йде третій етап, для кожного він свій.
- Едем
або Проклята Земля?
- Саме
так.
- Я
щось не можу вловити суть цієї лекції?
- Дослухай
до кінця і все зрозумієш. Ти ще не бачив інших командирів, тому не можеш
зрозуміти до чого я веду. А річ у тім, що вам, як еліті цього світу,
підконтрольно куди більше, ніж простим хранителям чи навіть капітанам.
- І що
ж це?
- Перебудовувати
своє тіло в енергію.
- Це
ще як? – збуджено мовив Ален.
- Для
цього доведеться вдатись до ще однієї лекції. Як ти вже знаєш, ви можете
використовувати чотири природні стихії. Але ти ніколи не задумувався, що таке
природа чи природна енергія?
- На
Землі її вважають самою планетою, яка годує людей за допомогою плодовитих
ґрунтів, напуває водою з рік, зігріває теплом вогню, наповнює легені повітрям
від рослин, що ростуть на цих ґрунтах. Тільки там це все давно списали на
науку.
- Твердження
правильне, але я доповню його невеликими деталями. Як ти думаєш, чому в Едемі
ви не відчуваєте голоду, втоми?
- Завдяки
переродженню? – припустив Ален.
- І
так, і ні. На Землі ви б його також не відчували, якби не затопили її в ріках
крові, і демонах, які, через ваші гріхи, проникнули в земний вимір і роблять,
що хочуть, впритул до створення нової Проклятої Землі.
- Тепер
ти мене остаточно заплутала.
- Добре,
зараз ти почуєш те, про що хотіли забути ангели й до чого прагнуть демони. На
початку був лише один вимір і звався він Гелактіон. Пізніше з нього утворились
Едем і Земля, так вони сформували три основні виміри. Більше поки що не можу
сказати. Так от, ці три виміри – це чиста енергія, яка проявляється в томі чи
іншому вигляді.
- Вогонь,
вода, повітря і земля, – підсумував Ален.
- Мені
завжди подобалась твоя проникливість. Ти правий, але це стосується тільки Землі
й Едему, зв'язок яких найтісніший, і природа яких відносно однакова. Колись
давно не було кордонів між вимірами, Земля з Едемом, в певній мірі, були
нероздільними. Тому-то перейшовши на цю сторону ви відчуваєте себе вдома. Тут
природна енергія не сильно відрізняється від Земної, а це дуже важливо для
істот, які до неї прив’язані. Природна енергія це не тільки природні стихії, та
зараз нам важливі тільки вони. Маркус правильно говорив, коли розповідав, що
капітани й командири проходять випробування, але він не знав про весь масштаб.
Річ у тім, що зв'язок з природною енергією здійснюється у два етапи. Перший –
збирання часток природної енергій й надання їм форми тієї чи іншої стихії. І
другий – становлення частиною цієї енергії, та черпання сили з безпосереднього
джерела.
- Тобто
– напряму з'єднатись з Едемом чи Землею? – уточнив Ален.
- Так.
- Питання,
як це зробити тут?
- Усі
виміри, крім Гелактіону, мають схожу природну енергію. Але розумію до чого ти
хилиш. Зв'язок між вимірами здійснюється по принципу Творця.
- Є
джерело, а вже від нього отримують силу інші, незалежно від місця перебування.
Якщо є зв'язок з однією частиною ланцюжка, то можна через цю частину вийти на
джерело, – підсумував Ален.
- Вірно.
Це принцип руху природної енергії у вимірах. Незалежно від місцяперебування, ти
можеш отримувати силу від першоджерела, через його проміжні пункти.
- Але,
якщо я під’єднаюсь до такого джерела, не контролюючи власної сили, то що
трапиться? Таку силу й уявити важко.
- А
тепер слухай дуже уважно. Едем і Земля – це як світло, а Гелактіон – темрява. Вони доповнюють силу
одне одного, або стабілізують у разі необхідності. У твоєму випадку…
- Виконають
роль Серафіеля, – доповнив Ален Рін.
- Тільки
так ми зможемо стабілізувати ту енергію, що вирветься.
- Але
зі слів Маркуса, так просто цей зв'язок не встановити. Він говорив про якісь
випробування.
- Капітанам
і командирам, щоб встановити подібний зв'язок, потрібні роки тренувань, в
основному, щоб підготувати тіло й розум до змін. Хоча, не слід також відкидати
факту джерела. Якщо ти не будеш готовий, або хоч на секунду засумніваєшся –
Едем не відгукнеться.
- Едем,
а Земля?
- Хоч
вони й поєднанні, та з Землею ти поки не з'єднаєшся. Нікому з чинних командирів
це не вдавалося. Вона закрилась від людей... На даному етапі тобі цілком
вистачить Едему.
- Значить:
капітани й командири проходять свого роду переродження, перетворюючись в
природну енергію, – підсумував Ален.
- Все
навколо нас є енергією. Просто ви, якби це сказати: відкриваєте, або стаєте на
одну з наступних сходинок людської еволюції, назвемо це так. В теорії я тобі
всього не поясню, але ти хоч знатимеш чого очікувати. З іншим доведеться
розбиратись вже походу.
- Але,
якщо два виміри протиставляються одному…
- То
ти починаєш розуміти з чим зіткнешся, – мовила Рін. – Галактіон не схожий на
Едем чи Землю, тому й зв'язок буде специфічним.
- А
вірніше, він сам його встановить, після викиду темної енергії, а сім кіл
посприяють цьому, оскільки виступають нейтральною зоною: маючи зв'язок і з
тими, і з тими?
- В
точку. А тепер займемось гостем, а то він вже підібрався надто близько.
- Скільки
в нас часу до критичного моменту?
- Залежить від багатьох факторів, основний з яких – це величина сили, яку ти застосуєш в битвах. Якщо вона перевершить можливості твого контролю, тоді все й почнеться.